Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти

План заходів

щодо запобігання та протидії булінгу на 2019 – 2020 навчальний рік.

Процедура подання учасниками освітнього процесу

заяв про випадки булінгу та порядок їх розгляду

в гімназії № 9 імені Героїв Крут

1. Загальні положення.

Цей порядок визначає розгляд та неупереджене з`ясування обставин випадків   булінгу   (цькування)   в гімназії № 9 імені Героїв Крут відповідно до заяв, що надійшли.

1. Здобувачі освіти, педагогічні працівники, батьки учасників освітнього процесу, працівники та співробітники коледжу, якщо їм стало відомо або вони стали свідками випадків вчинення булінгу зобов’язані не зволікаючи звернутися з заявою за встановленою формою (додається) до директора закладу, а в разі його відсутності, до особи, яка тимчасово виконує його обов’язки.
2. 1. Постраждала від булінгу особа або її батьки чи його/її представник мають право звертатися особисто з заявою до директора закладу або до уповноважених підрозділів органів Національної поліції (ювенальна превенція) та Служби у справах дітей Дрогобицької міської ради з повідомленням про випадок булінгу.
3. 2. Відповідно до такої заяви директор видає наказ  про  проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
4. 3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор створює наказом комісію (далі Комісія) з розгляду випадків булінгу та скликає засідання.
5. 4. До  складу  Комісії  входять  заступники  директора,  педпрацівники, практичний психолог, батьки постраждалого та булера, інші зацікавлені особи.
6. 5. У разі, якщо Комісія визнала, що це булінг, а не одноразовий конфлікт чи суперечка, тобто дії носять систематичний характер, директор закладу повідомляє про випадок булінгу уповноважений підрозділ Національної поліції (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей Дрогобицької міської ради.
7. 6. У разі, якщо Комісія  не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий  не згодний  з  цим, то  він  може  одразу звернутися до органів  Національної  поліції  України  із  заявою,  про  що  керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
8. 7. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються  в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
9. 8. Заява складається у довільній формі на ім`я директора закладу або особи, яка тимчасово виконує його обов`язки. У ній вказуються обставини, за яких вчинено булінг( цькування), особи, що були свідками булінгу та прізвище булера.
10. 9. Директор закладу за будь – якого рішення Комісії забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого – педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.
2. Відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
   1. 1. Згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання  штрафу  від  50  до  100  неоподаткованих мінімумів, або від 20 до 40 годин громадських робіт.
   2. 2. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно упродовж року після накладання адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
   3. 3. Булінг (цькування) вчинений неповнолітньою особою, тягне накладення штрафу на батьків або осіб, які їх заміняють.
   4. 4. Неповідомлення директором закладу або особою, що тимчасово виконує його обов`язки уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України (ювенальна превенція) про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання на нього штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

                                                                                           Зразок   заяви

про випадок булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.

                                                                     Директору гімназії № 9 імені Героїв Крут

                                                                     Шереметі Михайлу Михайловичу

                                                                     ПІБ постраждалого (або його законних

                                                                     представників) від булінгу

повна дата народження

клас

Заява

Прошу Вас розглянути випадок булінгу (цькування) по відношенню до мене зі сторони _________________________________________(ПІБ булера), який стався «_____»_______________20____року за таких обставин_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________

При цьому були присутні_____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

          Прошу вжити відповідні заходи щодо даного випадку.

      Дата                                                                                                                                      підпис

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.    

Форми  булінгу можуть бути різними:

• систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
• фізичні і психічні приниження;
• різного виду знущання;
• бойкот та ігнорування;
• псування особистих речей;
• кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Характеристика агресорів

Д. Ольвеус визначає такі типові риси учнів, схильних ставати агресорами:

• відчувають сильну потребу панувати і підпорядковувати собі інших учнів, домагаючись таким шляхом своїх цілей;
• імпульсивні і легко приходять в ярість;
• часто зухвало і агресивно поводяться по відношенню до дорослих, включаючи батьків і вчителів;
• не відчувають співчуття до своїх жертв;
• якщо це хлопчики, то вони зазвичай фізично сильніше за інших хлопчиків.

      Дослідник виділив наступні мотиви діяльності агресорів:

• бажання мати владу і домінувати над іншими учасниками групи;
• у зв'язку з особливостями сімейного виховання, такі діти володіють високим рівнем агресивності: успішні агресивні дії дозволяють їм відчувати задоволення;
• агресор може отримувати від жертви підкріплення насильницьких дій у вигляді грошей або цінних предметів;
• агресивна поведінка в багатьох класах гарантує високий соціальний статус у групі;
• контроль інших шляхом фізичного впливу або вербального залякування;
• низький рівень емпатії;
• в дитинстві часто були свідками агресивних моделей поведінки;
• озлоблені та мстиві; неадекватно сприймають дії інших як ворожі та загрозливі;
• виховувались в родині з бідними моделями комунікації з іншими людьми;
• мають більші шанси опинитись в асоціальній або кримінальній групі;
• мають досвід негативної моделі вирішення конфліктів батьками;
• вважають, що агресія – єдиний шлях підвищити свою самооцінку;
• страждають від фізичного та емоційного насильства вдома;

Характеристика жертв булінгу

Тривалий стан тривоги може призвести до різних психічних розладів: депресії, неврозів та фобій.

Крім того, постійна тривожність викликає різноманітні поведінкові порушення – адиктивну, суїцидальну, антисоціальну, аутичну поведінку особистості.

Часто, у жертв булінгу розвиваються різного роду адикції – алкогольна, наркотична, тютюнова, які сприяють зменшенню тривоги та психологічної напруги.              Невчасна або некомпетентна допомога жертвам булінгу призводить до тяжких порушень поведінки, вкрай до делінквентної, коли особа з категорії «жертв» переходить до категорії «агресорів».                                                                                  Тривале знущання та цькування помітно впливає на комунікативну сферу особистості. Так, у жертв булінгу спостерігається розпад комунікативних вмінь, відсутність бажання або страх спілкуватися з іншими. Вкрай негативними наслідками тривалого булінгу є порушення функцій мовлення – втрата здатності чітко вимовляти та зв’язувати слова і словосполучення, заїкання, нерозбірливість мови через страх критики або кепкування однолітків.                                                       Жертва шкільного булінгу зазвичай переживає широкий спектр емоцій: безпорадність, відчай, страх, гнів, фрустрацію, приниження, самотність, відчуженість та ін. Визначити, що учень переживає подібні стани можна за такими індикаторами як раптова хвороба або прогули, часті зміни настрою, безсоння, відмова від їжі, відчуженість, неуважність, втрата інтересу до школи та навчання, залучення до бійок, зміна кола спілкування, уникнення їдальні та шкільного подвір’я, страх дороги до школи (прохання провести до школи та забрати з неї), наявність синців та подряпин, постійна втрата кишенькових грошей та особистих речей.

Шляхи попередження булінгу в освітньому середовищі

1. Вдосконалення та забезпечення нагляду за дітьми в школі та поблизу неї (необхідна достатня кількість дорослих під час обідів, перерв у разі виникнення конфліктних ситуацій між учнями, що потребують втручання).
2. Залучення учнів до процесу створення та встановлення правил поведінки в класі.
3. Впровадження соціальних підкріплень для бажаної позитивної поведінки та санкцій для небажаної агресивної поведінки.
4. Регулярне проведення «форумів» для учнів з метою розробки, уточнення та оцінки правил антибулінгової поведінки.
5. Проведення зборів для батьків класів (кількох класів) з метою поліпшення сімейної комунікації та інформування стосовно превентивної діяльності школи.
6. Зміна або вдосконалення окремих аспектів поведінки тих учнів, які стали жертвами булінгу або агресорами. Так, бесіди з учнями-агресорами передбачають: роз’яснення, що булінг є неприйнятним; попередження про негативні наслідки для учня у випадку повторних актів скоєння булінгу.  Індивідуальні бесіди повинні включати вияснення епізоду булінгу («Як почалась ситуації булінгу?», «Що відбувалось?», «Чим це закінчилось?», «Хто і як брав приймав в цьому участь?» тощо). У роботі з жертвами булінгу може надаватися інформація стосовно плану дій вчителя/шкільного психолога/адміністрації щодо покарання агресора; переконання жертви завжди і негайно повідомляти про нові епізоди булінгу працівникам школи.